Астрономія
Програма
Практична робота №1
Практична робота №1
Рухома карта зоряного неба
Уроки астрономії:
УРОК №3. ВИДИМИЙ РУХ СОНЦЯ. АСТРОНОМІЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ. ТИПИ КАЛЕНДАРІВ
Уроки астрономії:
Урок № 1 Астрономія – фундаментальна наука, яка вивчає об'єкти Всесвіту та Всесвіт у цілому. Історія розвитку астрономії. Галузі астрономії. Зв'язок астрономії з іншими науками. Астрономія та астрологія. Значення астрономії для формування світогляду людини. Астрономічні знання як явище культури. (Що вивчає астрономія?)
Урок № 2. Небесні світила й сузір'я. Небесна сфера. Небесні координати (Основи практичної астрономії)
УРОК №3. ВИДИМИЙ РУХ СОНЦЯ. АСТРОНОМІЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ. ТИПИ КАЛЕНДАРІВ
(ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ І КАЛЕНДАР)
УРОК № 4. ПРАКТИЧНА РОБОТА №1. РОБОТА З РУХОМОЮ КАРТОЮ ЗОРЯНОГО НЕБА. ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ СВІТИЛ НА НЕБЕСНІЙ СФЕРІ ЗА ДОПОМОГОЮ КАРТИ ЗОРЯНОГО НЕБА. ВИВЧЕННЯ ВИДИМОГО ЗОРЯНОГО НЕБА
УРОК №5. ВИДИМІ РУХИ ПЛАНЕТ.ЗАКОНИ КЕПЛЕРА
Карти Google планет і супутників Сонячної системи
Астрономія для всіх - сайт для вчителя - просто знахідка.
Цікаві інтернет-ресурси та додатки для вивчення астрономії. Віртуальні мандри Всесвітом Добірка кращих ресурсів для вивчення астрономії, які стануть чудовими помічниками вчителя.
ХабблТраббл - космоблог для космочомучок. Цей блог створює Богдан, йому 7 років і він ходить у другий клас. Богдан мріє бути астрофізиком.
Часовий пояс конвертор
Астрономічні явища, які можна спостерігати в Україні в 2018 році. Наведено схематичні малюнки. Розміри не в масштабі. Для спостережень Урана і Нептуна потрібен бінокль чи телескоп.
Програма
для загальноосвітніх навчальних закладів 11 клас Астрономія. Рівень стандарту,
академічний рівень (наказ МОН від
28.10.2010 №1021)
11-й клас
(17 год, 0,5 год на тиждень, 1
год — резервний час)
К-ть год.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
1
3
1
3
1
2
1
3
1
|
Тема 1. ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ. ЇЇ РОЗВИТОК І ЗНАЧЕННЯ В
ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В АСТРОНОМІЇ.
Астрономія — фундаментальна наука, яка вивчає
об’єкти Всесвіту та Всесвіт у цілому. Історія розвитку астрономії. Галузі
астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками. Астрономія та астрологія.
Значення астрономії для формування світогляду людини. Астрономічні знання як
явище культури.
Демонстрації
1. Портрети видатних астрономів.
2. Зображення об’єктів дослідження в астрономії.
Тема 2. ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ
Небесні світила й небесна сфера. Сузір’я.
Зоряні величини. Визначення відстаней до
небесних світил. Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Небесні
координати. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет. Закони Кеплера.
Демонстрації
1. Телурій.
2. Глобус зоряного неба.
Практична
робота № 1
а) Робота з рухомою картою зоряного неба.
Визначення положення світил на небесній сфері за допомоги карти зоряного неба
(зоряного глобуса).
б) Екваторіальні системи небесних координат.
Карта зоряного неба.
в) Вивчення (спостереження) видимого зоряного
неба.
Тема 3. МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ АСТРОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Випромінювання небесних світил. Методи
астрономічних спостережень. Принцип дії і будова оптичного та радіотелескопа.
Приймачі випромінювання. Застосування в телескопобудуванні досягнень техніки
і технологій. Сучасні наземні й космічні телескопи. Астрономічні
обсерваторії.
Демонстрації
1. Труба Галілея (оптичний телескоп).
2. Зображення (фотографії) та схеми сучасних
наземних і космічних телескопів.
3. Фотографії астрономічних обсерваторій (серед
них українських).
Тема 4. СОНЯЧНА СИСТЕМА
Земля і Місяць. Планети земної групи: Меркурій,
Венера, Марс і його супутники. Планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун
та їхні супутники, Плутон та його супутник Харон. Малі тіла Сонячної системи
— астероїди, комети, метеори. Дослідження планет за допомогою космічних
апаратів. Етапи формування нашої планетної системи.
Демонстрації
1. Схема Сонячної системи.
2. Фотографії планет, їхніх супутників, малих
планет, комет.
Тема 5. СОНЦЕ — НАЙБЛИЖЧА ЗОРЯ
Фізичні характеристики Сонця. Будова Сонця та
джерела його енергії. Прояви сонячної активності та їх вплив на Землю.
Демонстрації
1. Фотографії Сонця в різних діапазонах хвиль.
2. Фотографії активних утворень на диску Сонця.
3. Графіки чисел Вольфа.
Тема 6. ЗОРІ. ЕВОЛЮЦІЯ ЗІР
Зорі та їх
класифікація. Подвійні зорі. Фiзичні змінні зорі. Планетні системи інших
зір. Еволюція зір. Нейтронні зорі. Чорні діри.
Демонстрації
1. Порівняння розмірів різних типів зір.
2. Схеми еволюції зір.
Тема 7. НАША ГАЛАКТИКА
Молочний
Шлях. Будова Галактики. Місце Сонячної системи в Галактиці. Зоряні скупчення
та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура.
Демонстрації
1.
Зображення (фотографії) зоряних скупчень і туманностей.
2. Схема будови Галактики.
Тема 8. БУДОВА Й ЕВОЛЮЦІЯ ВСЕСВІТУ
Світ галактик. Квазари. Проблеми космології.
Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Походження й розвиток Всесвіту.
Демонстрації
1. Зображення (фотографії) різних типів галактик.
Тема 9. ЖИТТЯ У ВСЕСВІТІ
Людина у Всесвіті. Антропний принцип.
Імовірність життя на інших планетах. Унiкальність нашого Всесвіту. Питання
існування інших всесвітів.
Демонстрації
1. Зображення послань землян до представників
позаземних цивілізацій (радіопослання, космічні зонди “Вояджери”).
|
Учень (учениця):
називає: сучасні галузі астрономії; причини,
що обумовили й стимулювали зародження й розвиток астрономії; імена видатних
астрономів (Птолемей, Коперник, Галілей, Кеплер, Габбл та ін.);
наводить приклади: з історії розвитку астрономії в Україні;
зв’язку астрономії з іншими науками; об’єктів Всесвіту; використання
астрономічних знань в життєдіяльності людини;
характеризує: астрономію як спостережну науку, астрономічні знання, як чинник
культури;
описує: головні віхи розвитку астрономії;
пояснює: значення астрономії у формуванні
світогляду людини;
формулює: визначення астрономії як науки;
обґрунтовує: практичне значення астрономії;
виносить судження: про хибність та ненауковість
астрології.
Учень (учениця):
називає: характерні сузір’я зоряного неба; точки й лінії небесної сфери; одиниці
вимірювання відстаней в астрономії; небесні координати;
наводить приклади: небесних світил; походження назв сузір’їв;
розрізняє: місцевий, поясний і всесвітній час;
типи календарів;
пояснює: причини видимих рухів світил по небесній сфері; позначення зір
відповідно до їхніх видимих зоряних величин; принцип визначення відстаней до
небесних світил; визначення тривалості доби та календарного року за
астрономічними спостереженнями; поділ планет Сонячної системи на нижні та
верхні;
формулює: закони Кеплера;
спостерігає: зміну вигляду зоряного неба впродовж року;
користується: рухомою картою зоряного неба;
орієнтується: на місцевості за Сонцем і Полярною зорею;
показує: характерні сузір’я; найяскравіші зорі неба (Сіріус, Вега, Спіка,
Арктур).
Учень (учениця):
називає: діапазони випромінювання небесних світил; приймачі випромінювання;
астрономічні обсерваторії України та світу;
наводить приклади: наземних та космічних телескопів;
розрізняє: різні діапазони електромагнітного спектра;
характеризує: застосування в телескопобудуванні досягнень техніки й технологій;
пояснює: принцип дії оптичного телескопа та радіотелескопа; особливості
реєстрації випромінювання небесних світил;
обґрунтовує: важливість спостережень у всьому діапазоні електромагнітного спектра;
дотримується правил: спостереження небесних об’єктів за допомоги
шкільного телескопа.
Учень (учениця):
називає: планети Сонячної системи та порядок їх розміщення відносно Сонця; малі
тіла Сонячної системи;
наводить приклади: дослідження тіл Сонячної системи за допомогою
космічних апаратів;
розрізняє: планети земної групи й планети-гіганти;
характеризує: Землю як планету Сонячної системи;
описує: природу планет і малих тіл Сонячної системи; процес формування Сонячної
системи;
пояснює: причини парникового ефекту, причини виникнення припливів і відпливів;
суть астероїдної небезпеки для Землі;
обґрунтовує: значення вивчення планет для природничих наук.
Учень (учениця):
називає: фізичні умови на Сонці;
наводить приклади: впливу сонячної активності на життя і здоров’я
людей та біосферу Землі загалом;
характеризує: “спокійне” й “активне” Сонце;
описує: головні фізичні характеристики Сонця; джерела енергії Сонця; прояви
сонячної активності;
пояснює: будову Сонця; походження плям, протуберанців, спалахів; циклічність
сонячної активності;
дотримується правил: спостереження Сонця.
Учень (учениця):
називає:
методи, за допомоги
яких визначають відстані до зір; основні фізичні характеристики зір;
наводить
приклади: різних
типів зір;
характеризує:
Сонце як зорю;
природу нейтронної зорі; природу чорної діри;
описує:
спектральну
класифікацію зір; еволюцію зір;
пояснює:
різницю між типами
зір; залежність кольору зорі від її температури; природу нових та наднових
зір;
порівнює:
фізичні
характеристики планетних систем інших зір.
Учень (учениця):
називає: складові частини будови Галактики;
наводить приклади: зоряних скупчень;
туманностей;
розрізняє: зорі, зоряні скупчення й асоціації, туманності, міжзоряне середовище;
характеризує: місце Сонячної системи в Галактиці;
пояснює: причину існування Молочного Шляху на зоряному небі Землі.
Учень (учениця):
називає: найближчі до Землі галактики;
наводить
приклади:
спостережних даних, які підтверджують теорію Великого вибуху;
характеризує: природу галактик і квазарів;
описує: методи вимірювання відстаней до
галактик; класифікацію галактик за Е. Габблом; великомасштабну структуру
Всесвіту; загальноприйняті моделі (сценарії) його походження й розвитку;
пояснює: природу активності ядер галактик; суть закону Габбла; природу
реліктового випромінювання.
Учень (учениця):
наводить приклади: пошуку життя на
інших планетах Сонячної системи; міжнародних наукових проектів з пошуку життя
у Всесвіті;
характеризує:
зв’язок між
основними фундаментальними константами й життям; гіпотезу про існування інших
Всесвітів;
описує: імовірність існування життя на
інших планетах;
пояснює: антропний принцип;
виносить
судження: щодо
особливостей, що роблять Землю унікальною планетою Сонячної системи; щодо
існування позаземного життя у Всесвіті; щодо унікальності нашого Всесвіту.
|
Підручник :
11
|
Ранок
|
Наказ МОНмолодьспорту
від 16.03.2011
№ 235
|
||
Астрономія (рівень стандарту)
(підручник)
|
Головко М.В., Коваль В.С., Крячко І.П.
|
11
|
Знання
України
|
Лист МОН
від 09.08.2011
№ 1/11-7432
|
Астрономічні бази даних для науки та
освіти
|
Крячко І. П.
|
10-11
|
Лист ІІТЗО
від 12.02.2013
№ 14.1/12-Г-43
|
Зоряне небо онлайн
Карта зоряного неба онлайн
Практична робота №1 - за даним посиланням
міститься
1) опис практичної роботи №1 "ВИВЧЕННЯ
ЗОРЯНОГО НЕБА ЗА ДОПОМОГОЮ РУХОМОЇ
КАРТИ."
2) рухома карта зоряного неба
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1.
ВИВЧЕННЯ ЗОРЯНОГО НЕБА
ЗА ДОПОМОГОЮ РУХОМОЇ КАРТИ.
МЕТА РОБОТИ: ознайомитися з
конструкцією і призначенням рухомої
карти.
Навчитися
користуватися зоряною картою
при визначенні місця
знаходження на
небесній сфері основних
зір і сузір”їв.
ОБЛАДНАННЯ:
рухома карта
зоряного неба; демонстраційна карта
зоряного
неба
на дошці (одна
для всіх студентів ), кольорові
олівці.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ.
Всі видимі
зорі можна уявити
розміщеними на сфері
довільного радіуса -
небі. Для кращого
орієнтування на небі
ще в давнину
найяскравіші зорі умовно
були об”єднані в
групи - сузір”я,
під яким розуміють
ділянки зоряного неба.
Зараз небо розділене
на 88 сузір”їв.
Назви більшості сузір”їв
збереглися ще з
давнини: Велика і
Мала Ведмедиці, Дракон,
Рак, Овен, Близнюки,
Оріон і інші.
Найяскравіші зорі у
сузір”ях позначають грецькими
буквами ( α, β, γ, δ і т.д.
).
Найяскравіші зорі називають
зорями першої зоряної
величини і позначають
1 m , а найслабші,
видимі неозброєним оком
- зорями шостої
зоряної величини ( 6 m ). Зорі першої
зоряної величини яскравіші
від зір другої
зоряної величини у
2,5 рази.
Річний шлях Сонця
по небесній сфері
називається екліптикою, яка
проходить через 12
сузір”їв. Ці сузір”я називаються
зодіакальними сузір”ями або поясом
Зодіака. У кожному
сузір”ї Сонце перебуває
на протязі місяця.
Спостерігаючи за
зоряним небом протягом
певного часу можна
помітити, що воно
обертається з усіма
світилами навколо уявної осі,
яка проходить через
точку, де знаходиться
спостерігач і деяку
нерухому точку - полюс світу,
біля якої знаходиться
Полярна зірка.
За одну годину
небесна сфера обертається
на 15о , а
за 4 хвилини
- на 1о.
Положення світил
на небесній сфері
визначається небесними координатами
в екваторіальній системі
координат:
δo -
схилення світила, тобто
кутова відстань світила
від небесного екватора
( вимірюється у градусах
).
αh- пряме
сходження або пряме
піднесення, тобто кутова
відстань між площиною,
що проходить через
полюс світу і
світило і площиною,
що проходить через
полюс світу і
точку весняного рівнодення γ (вимірюється у
годинах ).
γ - точка весняного
рівнодення – перша
точка перетину екліптики
і небесного екватора
( 21 березня ).
d - точка
осіннього рівнодення -
друга точка перетину
екліптики з небесним
екватором ( 23 вересня ).
ОПИС ПРИЛАДУ.
Для
вивчення зоряного неба
використовують рухомі зоряні
карти. Карта зоряного неба
складається з двох
кругів: зоряна карта
і ексцентричний круг,
що зображає горизонт
на даній широті.
Видимі зорі для
даної місцевості знаходяться
в цьому крузі
( над горизонтом ), а
невидимі - за
кругом ( під горизонтом ).
На основному нижньому
крузі нанесена сітка
екваторіальних координат. Схилення
світила (δ ) відраховують
на карті вздовж
радіусів від краю
до центра ( в
межах від 45 о до 90 о
). Прямі
піднесення (α ) проставлені поблизу
краю карти від 0
год. до
24 год. По
самому краю карти
нанесено місяці і
дати.
ВИКОНАННЯ РОБОТИ.
Визначити
за допомогою
зоряної карти (використавши накладний
круг) видиму
частину
зоряного неба на
даний момент часу .
1.
Нанести на своїй
карті лінію горизонту
для даної місцевості
на даний момент
часу, скориставшись цим
накладним кругом.
2.
Знайти на карті
небесний екватор, точки весняного
і осіннього рівнодень і
екліптику. Записати, коли
і через які сузір’я проходить
екліптика. ( форма запису
така : Екліптика проходить
через такі сузір’я :
Овен з ….. по
……… . ).
3.
Знайти на карті такі сузір’я: Великої і Малої
Ведмедиці, Кассіопеї, Волопаса,
Ліри, Оріона, Скорпіона,
Великого Пса, Лева
і Південної Риби.
Виділити їх контури
різними кольорами на
своїй карті. ( використати кольорові
олівці ).
4.
Вибравши на аркуші
паперу положення Полярної
зірки і точок
рівнодень (відповідно
до рухомої карти ),
нанести на ньому розміщення
зірок вказаних сузір’їв,
встановивши їх видимість
написом - видима
чи невидима. Виділити
в сузір’ї зорю
a.
5.
Знайти на карті
такі зорі: а) Шаф (
b Кассіопеї );
б) Регул ( a Лева ); в) Арктур
( a Волопаса );
г) Вега ( a Ліри
);
д) Антарес ( a Скорпіона );
е) Рігель ( b Оріона ); є) Сіріус
( a Великого Пса ).
6.
Визначити
координати вказаних зір
і записати їх в
табл.1, вказавши назву
зорі та сузір’я, до
якого вона належить,
за зразком :
Табл.1.
№
п\п
|
Назва
сузір’я
|
Найменування і
позначення зорі
|
Координати зорі
|
Примітка
|
||
a
|
d
|
|||||
1.
|
Кассіопея
|
Шаф - b Кассіопеї
|
0h 06m
|
28o49’
|
жовта
|
|
2.
|
Лев
|
Регул - a Лева
|
||||
3.
|
Волопас
|
Арктур - a Волопаса
|
||||
4.
|
Ліра
|
Вега - a Ліри
|
||||
5.
|
Скорпіон
|
Антарес - a
Скорпіона
|
||||
6.
|
Оріон
|
Рігель - b Оріона
|
||||
7.
|
Великий Пес
|
Сіріус - a Великого
Пса
|
||||
7.
За допомогою зоряної
карти і вказаних
в табл.2, координат
визначити найменування п’яти зір
та сузір’їв, до яких
вони належать і
заповнити табл.2 за
зразком :
Табл.2.
№
п\п
|
Координати зорі
|
Найменування і
позначення зорі
|
Назва
сузір’я
|
Примітка
|
|
a
|
d
|
||||
1.
|
5h 13m, 0
|
+45o 57’
|
|||
2.
|
6h 42m,
9
|
-16o 39’
|
|||
3.
|
15h 32m, 6
|
+26o 53’
|
|||
4.
|
19h 48m, 3
|
+ 8o 44’
|
|||
5.
|
22h 54m, 9
|
-29o 53’
|
|||
6.
|
13h 22m, 6
|
-10o 54’
|
|||
8.
Навчитися
знаходити досліджувані сузір’я на
вечірньому небі.
9.
Дати
відповіді на контрольні запитання.
10. Узагальнити результати роботи
і зробити висновки.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.
1.
Що таке сузір’я ?
2.
Що
називається небесною сферою ?
3.
Що таке вісь
світу, небесний меридіан,
екватор ?
4.
Якими
координатами визначається положення
світила на небесній
сфері ?
5.
Що
називається екліптикою ?
6.
Що
розуміють під Поясом
Зодіака ?
7.
Які точки називають
точками весняного і
осіннього рівнодень ?
8.
В склад якого
сузір’я входить
Полярна зірка ?
9.
Від чого походять
назви сузір’їв ?
Астрономія
http://htwins.net/scale2 – відмінна візуалізація розмірів Всесвіту. Ви зможете наочно порівняти розміри всього, що нас оточує: розміри тіла людини з габаритами слона, Ейфелевої вежі або хромосоми.
Завдяки цьому сервісу стає зрозумілим, наскільки малим є атом або електрон і що таке нанометр. Більш того, тут можна не тільки оцінити відстань від Землі до Місяця, але і зрозуміти розміри всього нашого Всесвіту. І найголовніше, що вражає: все, що ви побачите – що відкрив людський розум.
Чи знаєте ви, скільки разів Велика китайська стіна вміститься між Сонцем і Венерою? А скільки хвилин світло подорожує від нашого світила до Плутона?
Сервіс http://joshworth.com/…/pixelspa…/pixelspace_solarsystem.html дозволить вам представити відстані між об’єктами в Сонячній системі. 1 піксель вашого екрану буде прийнятий за 3474 км – такий діаметр Місяця. Перемістити майже на 17 000 точок, ви побачите Меркурій.
Звичайно, програма дозволяє вимірювати відстань також в астрономічних одиницях, кілометрах, діаметрах Землі тощо. Випробуйте себе та дістаньтеся до межі нашої Сонячної системи.
https://www.facebook.com/vsesvitua/videos/352225268980219/?t=0
Математика
А цей сервіс https://www.desmos.com дозволяє візуалізувати будь-яку математичну функцію або побудувати графік по сукупності певних даних.
Для початківців цікавими видаються приклади, які вмонтовані в сервіс – це графіки найпопулярніших «шкільних» прикладів, в яких ви зможете довільно змінювати параметри, відразу спостерігаючи їх вплив на зображення. Більш того, навіть існує можливість тільки мовою формул намалювати місто Лас-Вегас чи планети Сонячної системи.
Будуємо еліпс
Кеплером встановлено закон, згідно якого планети рухаються навколо Сонця по еліпсах, в одному з фокусів якого знаходиться Сонце .
Земля, обертаючись навколо Сонця, проходить перигелій взимку, а афелій – влітку. Однак еліпс є мало сплюснутим і з вигляду більше схожий до кола.
Немає коментарів:
Дописати коментар